- купол
- (італ. < лат. — бочонок)Конструкція, що перекриває круглі, багатокутні та еліптичні в плані приміщення у вигляді склепіння, внутрішня поверхня якого створюється обертанням кривої (дуги, чверті кола, еліпса тощо) навколо вертикальної осі. Овальні в плані приміщення також можуть приймати подібні форми перекриттів тобто бути купольними. Виникли у сиву давнину на Сході, отримавши символічне значення "небесного балдахіна", яке зберігалось протягом наступних століть. Мають місце наступні різновиди за формою і конструкцією:купол еліптичний — у вертикальному перетині має форму еліпса.купол звищений — див. купол парусний.купол зонтичний — побудований на багатокутній основі у вигляді розкритої парасольки. Складається з однакових лотків.купол клинчастий — споруджений з клинчастих каменів або цеглин з клиноподібними швами.купол на барабані — такий, що підноситься на барабані.купол на парусах — такий, що підтримується парусами і попружними арками.купол на тромпах — такий, що спирається на тромпи.купол напівсферичний (сферичний) — виконаний у формі півкулі.купол овальний — у перетині отримує вигляд півовалу.купол параболічний — у перетині має форму половини параболи.купол парусний — напівсферичний, що усічений з 4-х боків площинами.купол плоский — у перетині має форму менше ніж половина кулі.купол ребристий — у плані отримує зірчасту форму.купол сфероконічний (стрілчастий) — вертикальний розріз має стрілчасте окреслення.купол удаваний (фальшивий) — конструктивно створений горизонтальним напуском кілець мурованої кладки.
Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.